Сценарій лінійки  до Дня визволення Києва

1. 6 листопада 1943 року  69 років тому назад , проявивши масовий героїзм , мужність і самопожертву солдати і офіцери  1-го Українського фронту , яким керував  Микола Ватутін звільнили столицю  України  місто Київ . Сьогоднішній день – це день пам’яті і скорботи, шани  до загиблих   і поваги до живих . Усім тим, хто пройшов шляхами війни ,  хто пішов у безсмертя і тим, хто ще живе серед нас присвячується .
2. У день золотої, прозорої  осені

              До вас всіх звертаємось, діти  й  дорослі

              Залиште на хвилину  щоденні турботи

              З собою побудьте в глибокій скорботі

              Згадайте, вклоніться  ви прадідам вашим

              Живим ще,  й  полеглим  в двобої звитяжнім ,

              Усім, хто кував перемогу й загинув

               За тебе, за мене, за всю Україну

               Згадай їх усіх, замордованих, вбитих

               і гідно живи їх життям недожитим

3. Війна …, грізним смерчем  ввірвалась вона в  мирне життя .       І   стих  дитячий сміх і на довгі 1118 днів і ночей  в домівках людей поселилось чекання. Чекання звісток  з фронту, чекання кінця голоду і страждань, чекання перемоги.

4. Кругом війна, жорстока і невпинна

              Вночі палають села і міста

              І все це неповторна і свята

              Твоя єдина  в світі Україна

               І навіч бачиш ти яка злочинна

               Яка підступна  ворога мета

                і знаєш ,  в кожнім серці  вироста

               священної ненависті лавина

Сценка – прощання  батька і сина

• Тату, ти йдеш до війська ?

• Так, сину , йду, вже час

               Ворог вже зовсім близько

               Топче ногами ряст,

               Нищить він нашу землю,

               Плюндрує села й міста

              Як не зупинимо  його ми

              Не буде у нас майбуття.

• А правда, війна – це страшно?

              Вона людей убиває,

              А смерть  - це назавжди, тату

              Нікого вона не вертає.

• Смерті боятись не треба

               Не в ній гіркота небуття,

               Бійся прожити безцільно

               Бо в цьому є смерть за життя

• Ти повернешся , тату?

• Я повернуся, сину, ти тільки дуже чекай,

Любов’ю  своєю і вірою

Від куль мене захищай

• Я захищатиму, кожну хвилину

• Я повернуся побідної днини.

5. Києвом німецьке командування  планувало оволодіти за тиждень . 11 липня  1941 року  розпочалась Київська оборонна операція , а вже на  21 липня Гітлер запланував  парад німецьких військ на Хрещатику , та цим планам  не судилось збутись. Воїни Червоної армії , бійці  загонів народного ополчення ,мирні  кияни  до кінця виконали свій обов’язок, захищаючи наше місто .  Втрати гітлерівців під Києвом  перевищили їх втрати під час завоювання всієї Франції.

6. У Голосієво сосни голосять

               Бомби фашистські  з корінням їх косять

               Б’ється  від гніву Дніпро  в береги

               Ворог підступний  заліг навкруги

               Віяло димом , як трутою гірко

               Дим аж душив Володимирську гірку

                В парку Шевченка – де близько бульвар

               Журно  на Київ дивився Кобзар

               Києве, Києве, - красеню-місто

               весь ти в руїнах , розбитий геть чисто

               Смерть і пожежі  на кожному кроці

              все це було в  сорок першому році

7. Під час відступу від Києва  в оточення  потрапило  більше ніж 500 тис  солдат і офіцерів Радянської армії разом із штабом Південно-Західного фронту . 20 вересня 1941 року загинув командуючий фронтом Михайло  Петрович  Кирпонос ,  а  23 вересня  - начальник штабу  - Висиль Іванович  Тупіков ,  ім’я якого носить наша вулиця.

8. Колючий дріт нацистської неволі обплутав Київ  на довгих 778 днів. В перший    день  перебування в Києві  гітлерівці віддали наказ  про здачу жителями міста  продовольства, що перевищувало денний запас. За невиконання – розстріл. Розстрілами погрожували щодня. А починаючи з 29 вересня  1941 року  щоп’ятниці , впродовж  всього періоду окупації  в Бабиному Яру  знищували  мирних жителів  : євреїв  , українців, росіян.
9. Шлях до визволення був довгим і небезпечним .  Він проліг через окопи і партизанські ліси,  через підпілля і застінки гестапо , через розпач і віру , через смерть і безсмертя . Тисячі киян приєднались до боротьби проти жорстокого ворога . В Києві діяло 13 партизанських загонів,  за час окупації підпільні  організації Києва  і області провели  майже 500 бойових операцій, висадили в повітря 63 мости, знищили близько 30 тис  гітлерівців
10. Операція по визволенню Києва була однією з найбільш  визначальних битв    Великої Вітчизняної війни.  Радянське командування планувало нанести вирішальний удар з південного Букринського плацдарму, але кілька організованих з нього атак закінчились великими втратами. Прорвати німецьку оборону міста вдалось  лише після перенесення головного удару на північ – на Лютізький плацдарм.

(Пісня  «Ой Дніпро, Дніпро…»)

11. Не забути цієї дати

              Ніч, осіннього вітру шквал

              Причаїлись у тьмі солдати

              І Ватутін дає сигнал

              Над водою здригнувся морок

              І сказала земля  - пора

              Ой не ждав  під Лютіжем ворог

               Вогненного  повіддя Дніпра

               Затремтіли зірки від стужі

               Закипів , застогнав прибій

               Коли в наступ пішли «Катюші»

               Коли рушили  танки в бій

12. Ввечері , 6 листопада , Москва, відзначаючи героїзм і відвагу воїнів , салютувала доблесним військам, що визволяли Київ 24 артилерійськими закладами з 324 гармат

Подвиг радянських бійців, що визволяли  столицю України – Київ  не загубиться у віках: 65  стрілецьких, танкових, авіаційних частин отримали найменування «Київських». Понад тисячу бійців 1-го Українського фронту  були удостоєні  звання Героя Радянського Союзу. , тисячі воїнів нагороджені орденами і медалями.  Більше 150 тис  солдат і офіцерів  загинуло , визволяючи наше місто. Схиляємо голову перед їх самопожертвою.  Подвиг їх безсмертний.

13. Сплять солдати в Сосниці

              Сплять у Ірпіні

              Сняться, сняться сосни ці

              Світяться мені.

              Ви упали зорями

              В предківську, свою

              Землю вічну, зорану

              Танками в бою

               Мученики-воїни

               За святу мету

       За Оранту стомлену й Лавру золоту

       За столицю спалену

       Вранішню зорю

       Без вагання стали ви з ворогом на прю

        І минають весни і летять літа

        Тих , хто не воскресне

        Пам'ять поверта.

14. Втрати України у віні були колосальними, як матеріальні так  і людські.  740 міст і 28 тис сіл лежали у руїнах. Олександр Довженко про той час писав: Вся Україна була в огні. Горіло все. І все загинуло. Не стало ні хат, ні садків, ні добрих, лагідних людей. Одні тільки печі біліли серед попелу. Нікому було ні плакати, ні кричати, ні проклинати.  У сумній статистиці людських втрат Україна займає перше місце. За час війни тут загинуло близька 8 млн чол. , з них 5 млн – мирні жителі .

Мільйони втрат – нам неможливо їх згадати, мільйони втрат – нам неможливо їх забути.

(хвилина мовчання )

15. Нашу пам'ять обпалює вічний вогонь

              Де граніти і зелені повінь

              До священного чистого світла його

              В день врочистий приходим на сповідь

              Горіти вогню – не згасати

               Трояндам довкола цвісти

              Тут сплять наші мужні солдати

               Вклонись їм за мною і ти.